Подих твій

     Дихай часто від задоволення, дихай пришвидшено від страху, дихай спокійно - тільки дихай… Рослинам потрібен твій вуглекислий газ, а мені потрібна ти, тому дихай. Я можу дихати в такт з тобою чи тобі на противагу, подихом створити можемо симфонію, але для цього потрібен твій подих.
     Запотіває душа, коли ти дихаєш в моїх обіймах, цей конденсат сльозами може вилитись назовні, але ти дихай, хай називають це сльозою радості, це ж щастя - чути подих твій.В подиху відчути можна подив, в подиху відчути можна все. 

п.с.

так, він такий... Подих - це майже слова, просто його вимовляють мовчки, прикрашають поглядом чи прижмуреними очиськами, а тоді вже й не потрібно слів, тоді, коли ти розумієш запах тих кольорових думок, зрощених в садах її досвіду та фантазій

Ну й чого... скоро знову потепліє)

Ну та різне буває, на то людина є людина.
І людині є людина - це як сонце для землі.
Всі створені любити, хтось світити.
То на землі буває день і ніч.
Сонце ж завжди віддає тепло
Бо для того було створено воно.

І притаманні всьому зміни,
Землі крутитись кругом осі,
Міняти ніч на день і день на ніч.
Півкуля ображається на сонце і ховається у тінь.
Міняємо день на ніч і ніч на день.
Знов зустрічаємось, ділимось враженнями від сновидінь
Осінь, Зима, Весна, Літо.
Щось міняється циклічно, щось міняється без вороття

Та любов цвістиме вічно.

От така от фішка нашого життя.