А всяк же знає: поки тобі цікаво - гра триває! (Навіть якщо це гра завдовжки в життя...)

Льюїс Керрол

Мова в цьому дописі буде йти про інтернет, загалом нічого складного але... Але для стількох моїх друзів є великим відкриттям існування таких сервісів як Pinterest, Trello, Slack та інші.

Все довкола може бути грою, цікавою грою! Я б краще сказав, що все довкола це є гра, цікава гра. Вікіпедія нам каже, що гра - це форма діяльності людини, що полягає в моделюванні іншого виду діяльності із розважальною чи навчальною метою.Що таке гра? Це сукупність певних правил, гравців, часових рамок. Це також набір взаємозалежностей, це рух до певної мети, це стратегія, це перемога та досвід.


Чи готові ви зіграти у гру під назвою “Життя”? Якщо так, то хто ви в ній і хто встановлює правила? Хто та ким є інші гравці? Яка ваша ціль, як ви будете знати, що перемогли?
Ми можемо придумати гру з собою на рік, або ж на день, або ж на роботі для роботи.
Якщо ви грали ігри в яких вам потрібно було знаходити якість інструменти для вирішення інших завдань то ми з вами добре порозуміємось. Якщо не мали можливість зіграти в квест то у вас все ще попереду.

Взагалі то, цей пост про інтернет. Про те як він може стати нам дуже корисним інстументом для вирішення тих чи інших завдань. Для когось інтернет - це безжальний крадій часу. Для інших - це набір інструментів для вирішення різних питань, для автоматизації складних процесів і в результаті заощадження часу. Вибір людина робить сама.


Проаналізуйте будь ласка наступні речі:

• Скільки часу ви проводите в інтернеті? (залипання в телефоні чи за монітором, добре буде якщо ви будете відмічати це в блокноті #великіцілідосяжні_stary)
• Які сервіси ви в осоновному використовуєте (facebook, instagram, vk тощо)
• Який результат ви отримуєте від просиджування в неті (позитивний: зробив документ, дізнався нову корисну інформацію про подію чи для навчання, зробив завдання по конкретному проекті. Негативний: просто гортав стрічку з фотографіями і безліччю не важливих новин)

Для того щоб чимось користуватись, завжди треба задавати собі питання про те, що і для чого можна використовувати. Наприклад, коли ви відкриваєте браузер чи якусь соц мережу то задайте спершу собі питання: “яку корисну інформацію я хочу зараз отримати?”. Відповідь просто скоротати вільний час бо нема чим зайнятись - пропоную викреслити зі свого життя взагалі.


Дайте собі відповідь  на питання - чи використовуєте ви силу інтернету щоб покрити наступні види діяльності:
Робота/Заробіток

• Навчання
• Вивчення мов
• Спілкування
• Подорожі
• Професійний розвиток
• Купівля/продаж
• Планування
  
• Накопичення та збереження інформації
• Пошук натхнення
• Висловлювання думок
• Співпраця з іншими людьми
• Автоматизація ваших повсякденних процесів

Напишіть для себе по кожному пунті що саме і як ви використовуєте, щоб задовільнити власні потреби по кожному пункті з перелічених вище.

Зареєструйтесь в наступних сервісах:

• Trello
• Slack
• Coursera
• Polly Lingual

Дослідіть їх, проаналізуйте їх, дайте відповідь собі чи вони вам можуть допомогти у повсякденному житті, як саме. Якщо вам сподобаються ці сервіси і ви захочете ще, або щось подібне але трішки інше, то загугліть собі наступні слова:

• web-based project management application
• team collaboration tools
• education platform

Але пам'ятайте, щоб щось конкретне найти, потрібно правильно запитатись.
Думати не боляче і за це не треба платити, користуйтесь своєю головою а не просто носіть її :)

P.S.

#великіцілідосяжні_stary, далі буде!

S_ave O_ur S_ouls

Пусти мене у схованку твоїх обійм.
Сховай від людей, прикрий мою спину.
Чи є хеппі енд, чи скінчиться фільм.
Не полишай мою душу, як сиротину.

саморуйнація

Себе для себе я руйную,

Руйную цей сірий моноліт.

Бо вже не обнімаю й не цілую.

Час не рахую сотні літ.

На руїнах свого Вавилону

Збудую з каменю мости.

І перейду на інший берег Стіксу,

Туди, куди хотів втекти.

Подих твій

     Дихай часто від задоволення, дихай пришвидшено від страху, дихай спокійно - тільки дихай… Рослинам потрібен твій вуглекислий газ, а мені потрібна ти, тому дихай. Я можу дихати в такт з тобою чи тобі на противагу, подихом створити можемо симфонію, але для цього потрібен твій подих.
     Запотіває душа, коли ти дихаєш в моїх обіймах, цей конденсат сльозами може вилитись назовні, але ти дихай, хай називають це сльозою радості, це ж щастя - чути подих твій.В подиху відчути можна подив, в подиху відчути можна все. 

п.с.

так, він такий... Подих - це майже слова, просто його вимовляють мовчки, прикрашають поглядом чи прижмуреними очиськами, а тоді вже й не потрібно слів, тоді, коли ти розумієш запах тих кольорових думок, зрощених в садах її досвіду та фантазій

Ну й чого... скоро знову потепліє)

Ну та різне буває, на то людина є людина.
І людині є людина - це як сонце для землі.
Всі створені любити, хтось світити.
То на землі буває день і ніч.
Сонце ж завжди віддає тепло
Бо для того було створено воно.

І притаманні всьому зміни,
Землі крутитись кругом осі,
Міняти ніч на день і день на ніч.
Півкуля ображається на сонце і ховається у тінь.
Міняємо день на ніч і ніч на день.
Знов зустрічаємось, ділимось враженнями від сновидінь
Осінь, Зима, Весна, Літо.
Щось міняється циклічно, щось міняється без вороття

Та любов цвістиме вічно.

От така от фішка нашого життя.

і хай там як

слухаю файні пісеньки і тішусь і тішусь
від радості бішусь від смутку не кришусь
від стану до стану всупереч законам фізики
долаючи енергетичні рівні не стримую міміки
розбігтись спинитись розправити спину
приділити трішки часу на внутрішню дитину
ми всі діти сонця небом накриті
трішки плоті ноги в болоті долоні розкриті
зімкнути їх можем зловити момент
легендами стати заслужити сонет
проймають вітри кістки що душі не тримають
і відчуттями якимись знов накривають
зірвані дахи криті люди
і так завжди і так усюди
і ти і я
по різнму описуєм оте життя
але головне що вмієм
живем посміхаємось і не млієм

Ідеї та друзі

     Побутує думка, що не варто говорити про свої ідеї, варто мовчки їх реалізовувати. Я і згідний і не згідний з цим твердженням. Згідний з тим, що потрібно їх реалізовувати, а також переконаний, що варто ними ділитись.

Спробую зараз навести кілька аргументів:

1. Варто ділитись з друзями ідеями, особливо якщо вони з вас бють фонтанами. Інколи важко впорядкувати свої ідеї і часто вони губляться. Але якщо ви поділились ідеєю з другом то він вам обов'язково нагадає про неї, перепитає як просуваються справи. Інколи такі нагадування бувають дуже вчасні. Інколи вам може бути соромно, що хтось памятає те до чого у вас руки таки і не дійшли. Але ви освіжили в пам'яті ідею і знову маєте шанс її реалізувати.
Друзі - це такі собі, добрі нагадайки.

2. Варто ділитись з друзями ідеями, особиво якщо для реалізації ідеї вам потрібна команда. Розказуючи свою ідею і спостерігаючи за реакцією друзів, ви можете побачити і знайти своїх однодумців. Разом ваші зусилля досягнуть синергії і ви отримаєте чудові результати.
Друзі - це така собі, весела підтримка.

3. Варто ділитись з друзями вашими ідеями, вони дуже часто можуть вас не розуміти. Відповідно  будуть задавати вам правильні та інколи незручні питання. Не сприймайте це як образу чи нищівну критику. Це вам урок, підказки і допомога. Якщо ви не можете це пояснити просто і дотупно, значить ви самі ще в цьому не розібрались.
Друзі - це такі собі, цікаві "чомучки"

4. Варто ділитись з друзями ідеями адже вони не такі як ви і знають щось, чого не знаєте ви. Вони можуть підказати, що щось подібне вже існує, або таке вже хтось робив і провалився через певні причини і не варто на то тратити час.
Друзі - це такі собі, слушні інформатори

5. Варто ділитись ідеями з друзями, таким чином ваші думки сформують ваше коло спілкування. Ви побачите хто залишиться біля вас а хто піде іншим шляхом. Це природньо, що якщо ваша діяльність не співпадає з їхньою то вони відійдуть в сторону. Це не є погано чи добре, просто так є. Ви не зможете розвиватись якщо будете в колі людей які постійно спілкуються про теми які вас не цікавлять чи роблять те що вам не подобається. І все через те, що у вас в середині якесь не зрозуміле відчуття обов'язку. Не обманюйте себе. Життя іде і люди теж. Колись була тільки сім'я, потім однокланики з якими на випускному ви домовились, що будете бачитись завжди і не станете як ішні, не забудете один одного. Потім одногрупники з якими ви планували зустрічатись на постійіній основі, потім робочий колектив, потім інший робочий колектив, гуртки і так далі. Залишились тільки одиниці однодумців, решта людей пішли своїм шляхом. Та й погодьтесь, що фізично зі всіма бодай просто побачитись на кілька хвилин у вас не вистачить часу. Тому діліться своїми ідеями і бережіть тих друзів з якими, протягом уже стількох років, ви підтримуєте зв'язок.
Друзі - це такі собі, унікальні подорожуючі, такі ж як і ви. Кожен по своєму унікальний.

     Звісно я не говорю про ідеї які можна віднести до комерційних таємниць, чи ідеї щодо наукових винаходів які можна запатентувати (з ними потрібно бути обережнішими). Але ідеї ж вони такі, що якщо ти їх не реалізуєш то реалізує хтось інший.
     Бажаю всім вам, дорогі читачі, побільше реалізованих ідей. Можливо для когось вищесказане не буде ефективним а комусь стане в пригоді

     Тримайтесь гурту і продовжуйте залишатись індивідуальностями ;)